Нині, 26 серпня 2011 р., заледве годину назад біля Водканалу, на вул. Зеленій сталася сутичка перехожих, торговок та славної міліції. Коли я підоспів, то застав групу злих міщан та молодого хлопця, років 26, який намагався зняти на мобільну камеру трьох міліціянтів. Начальник патруля - молоденький худий лейтенант йому особливо не перешкоджав. Виявилося, що сей хлопець майже арештований.
За словами очевидців, діло було так: міліція вирішила побороти стихійну торгівлю на окремо взятій ділянці вулиці Зеленої. Якась бабулька напевно вперто не хтіла вступатися й це вивело пана лейтенанта з себе. Закінчилося тим, що лейтенант копнув ногою бабульчин крам й на землю посипалися сир, ябка та фасоля. Перехожому пацанові не сподобалося, як стражі порядку ображають старшу жінку, й він за неї заступився. Тоді патруль вирішив, що пацан "дрібно хуліганить" й взявся транспортувати бабульчиного охоронця у відділок.
З того й почалася буча. З магазину, що на куті вул. Івасюка стрімголов вилетіли покупці та продавчині. Ясна річ, все як в пісні - "bili baby policaja". Ображений міліцією хлопець телефонував кудись на "гарячий номер". За його словами, мав приїхати начальник райвідділу. Я, ввійшовши в журналістський азарт, негайно подзвонив Дмитрові Добродомову, продюсеру телеканалу ZIK, який виявися розчарованим тим, що в мене на телефоні немає відеокамери. Лейтенант стояв розгублений і огризався.
Чим закінчилося все це - не знаю, поспішав на роботу.
А мораль цієї бувальщини така.
Нами керує злоба. Міліціянт виконував доручення свого начальства й батьків міста - боровся зі стихійною торгівлею. Бабуська заробляла копійку до мізерної пенсії, продаючи здобуте тяжкою селянською працею. Вона в принципі, не мала рації й повинна була вступитися. Адже багато таких самих бабусьок торгують на ринках, платячи за це гроші, тобто фактом є нечесна конкуренція. Але й лейтенант мав би повестися по-іншому.
Чесно кажучи, його теж було шкода. Бо зрозуміло, якщо б цей інцидент вилився в ЗМІ, то молоденький випускник університету внутрішніх справ постраждав би першим. Його обличчя було перелякано-зацьковане, на відміну від морд патрулів ДАЇ, які випромінюють нахабство й безкарність. Як бабуська на свою пенсію, так і лейтенант на свою зарплату (думаю, максимум 2000 грн) нормально прожити не можуть. Цікаво, якщо з боку лейтенанта в майбутньому знадобляться ризиковані дії задля чийогось порятунку, він на них піде? Навряд. Він буде діяти в рамках інструкцій та наказів. Не проявляючи ініціативи. Бо перші уроки охорони правопорядку в українських реаліях його добряче вдарять по голові. Його навчать бути не партнером городян, а ланцюговим псом.
І ще така мораль: якби міліція мала хоча б якийсь авторитет, очевидці конфлікту так поголовно б не ставали тільки на сторону бабуськи й пацана. А в наших реаліях в очевидців навіть не закралося запитання "а може міліція має рацію?". Бо міліція сама нас навчила так мислити і діяти. Є ми, і є вони. А між нами - прірва.
Лейтенант, а яка пенсія в твоєї бабусі?
Немає коментарів:
Дописати коментар